Рентгенівське обстеження

Ще в кінці 19-го століття німецьким фізиком Рентгеном були виявлені промені, які, проходячи через тіло людини, залишають на плівці зображення його внутрішніх органів. Ці промені стали називати рентгенівськими, а зображення – рентгенограммой. На такому знімку добре видно місце, форма, розмір травми, наявність патологічних змін і їх вираженість.

Показання до рентгенографії

Рентгенологічне дослідження в травматології проводиться при:

• підозрі на будь-який перелом;
• травмах грудної клітки;
• порушеннях розвитку опорно-рухового апарату;
• запальних і дегенеративних захворюваннях кісток і суглобів;
• підозрі на наявність новоутворень.

Для дослідження стану скелета і кісток призначають рентгенографію, для виявлення травм і захворювань м’яких тканин призначають МРТ.

Рентгенографія проводиться, як при первинному дослідженні, так і в ході лікування з метою визначення якості репозиції, ступеня зрощення кісток, ефективності прийняття лікувальних заходів.

Опис процедури

При отриманні травми опорно-рухового апарату потерпілого направляють в рентген-кабінет, де укладають на спеціальний стіл. Лаборант відзначає досліджуване місце маркером, і дає вказівку пацієнтові не рухатися в момент зйомки, після чого направляється до пульта управління. Рентгенограму зазвичай роблять у двох проекціях.

Протипоказання

При рентгенологічному обстеженні пацієнт отримує певну дозу іонізуючого випромінювання, однак абсолютної заборони до проведення рентгенографії не існує. Відносними протипоказаннями вважаються:

• вагітність і годування груддю;
• захворювання, при яких неможливо зробити якісний рентгенівський знімок.